Марія ДЯЧЕНКО
Абетка доброти

А (абетка, ананас, апельсин)

Перша буква у абетці
Вам привітно усміхнеться.
А у слові «доброта» –
Завершальна буква «а».
Слива, груша, ананас
Смакоту несуть для нас.
Абрикоси й апельсини –
Вітаміни для дитини!

Б (благородна білочка, багато)

Благородні білченята
Дуже люблять маму й тата,
Вчать абетку доброти,
Приєднайсь до них і ти!
Добрі будьмо на землі
І дорослі, і малі!
В доброті – багато дива,
Бути добрим – так важливо!


В (веселка, волошки, вітер)

Ось волошки – ніжні квіти
Веселяться в танці вітру.
Вітер силу хоч і має, –
Квіточок не ображає.
А веселка в синім небі
Посміхається до тебе.
І вітає дивоцвітом –
В кольорах весни і літа!

Г (Галинка, горобчик, горошинка)

Ось горобчик – спритний хлопчик
На траву із гілки скочив.
Він побачив горошинки,
Що залишила Галинка.
І горох пташкам лузала,
І горішків назбирала
Гарна дівчинка Галинка.
Доброти є в ній перлинка.


Ґ (аґрус, ґудзик, ґринджоли)

Гусенятко ґелґотіло,
Тата з мамою любило,
Біля гуски й гусака
Танцювало гопака.
І співало: «Аґрус, ґава,
Буква «Ґе» – така цікава!
Ґудзик, ґанок, ґринджолята.
Ґринджолята – це санчата».

Д (діти, добро, доброта)

Дощик землю поливає,
Щедро трави напуває.
Дітки дякують, радіють,
Бо добро робити вміють.
Доброта всіх прикрашає,
Нам завжди допомагає.
Ця чеснота не проста,
Ще й лікує доброта!

Е (вересень, береза, деревце)

Всім відома буква «Е»
У таких словах живе:
Небо, сонце, день, метелик,
Берег, вересень, портфелик,
Вітерець, береза, клени,
Деревце струнке зелене…
Доброта в словах і справах –
Добрим людям – честь і слава!!!

Є (єнот, єдиний, єдність)

Така гарна буква «Є»!
Не в єдинім слові є.
Пісню крихітки єнота
Заспіваємо по нотах,
Бо єнот дружити вміє,
Кожній посмішці радіє!
Єдність радості й любові
В його пісні, в добрім слові.

Ж (життя, жоржини, журавлі)

Далі букву «Же» згадаєм.
І про дружбу заспіваєм,
Буква «Же» в словах: «жоржини»,
«життя», «жолудь» і «стежина»,
Журавлина пісня лине –
То летять на батьківщину
Із весною журавлі,
Несуть радість на крилі.

З (земля, зірка, зайчик)

Зірочки в нічному небі
Ніжно дивляться на тебе,
Колискової співають.
Всі звірята засинають:
Зебренята, зайченята,
І, звичайно, ведмежата.
В небі зірочки зорять –
На землі малята сплять.

и (син, зимовий, руки)

Буква «и» у жоднім слові
Перша не стоїть ніколи.
Позначає вона звуки
У словах: «зимовий», «руки»,
«Добрий», «чемний», «хлопчик», «син»
«Мирний»,«сонячний», «один».
А у слові «доброти»
Відшукай цю букву ти.

І (іній, ніжність, щирість)

Буква «І» – кумедна трішки,
Бо одну лиш має ніжку.
Зате скрізь вона встигає,
Слів багато починає
І всередині стоїть,
Бути добрими нас вчить:
Ніжність, радість, щирість, літо,
Вітер, іній, пісня, квіти.

Ї (їжачки, пір'їнка, їжа)

Схожа буква «Ї» на «І»,
Тільки крапки у ній – дві.
З'їли їжу їжачки
Й заховались в голочки.
Хоч і колеться їжак,
Та насправді він – добряк!
Їжачків оберігай,
Не чіпай, не ображай!

Й (йод, йорж – запам'ятай)

Є цікава буква «Йот»
На початку слова «йод».
Впав, колінця зранив, може, –
Йод-цілитель допоможе!
Про йоржа читав ти, друже?
Ненажерливий він дуже.
З колючок плавець-корона
На спині – для оборони.

К (криничка, калина, комашка)

Буква «Ка» в словах відомих,
І не дуже вам знайомих:
Коромисло і комашка,
Кит, калина та ромашка.
Ось криничка, в ній – водичка,
В спеку свіжості скарбничка.
Вона – щедра і привітна,
Коло неї квіти квітнуть.

Л (лілея, лелека, лебідь)

Добра буква «еЛ» в словах,
Мов у казці ожива:
Л – і лебеді на хвилі,
Такі ніжні, такі милі…
Ви, малята, пам'ятайте:
Цю красу оберігайте!
Зла ніколи не робіть.
Доброта врятує світ!!!

М (мама, малята, місяць)

Слово «мама» – найрідніше,
Найдорожче, наймиліше,
Буква «еМ» в цім слові двічі
Ніжно дивиться у вічі…
У такім маленькім слові,
Море радості й любові!
Місяць, молоко, малята...
З «еМ» на світі слів багато!

Н (ненька, надія, незабудка)

До драбинки «еН» подібна.
Вона в слові «ненька» – рідна!
Буква «еН» живе в надії,
В незабудці, на стежині,
У весні, у нічці темній,
На галявині зеленій,
У словах чарівних, ніжних,
В хризантемах білосніжних.

О (оберіг, добро, слово,)

Мовби коло – буква «О».
Слово, оберіг, добро,
Поле, зорі, літо, сонце,
Соловейко під віконцем:
«Тьох-тьох-тьох» – й усі слова,
Але пісня ожива!
«О» – ця буква золота
Двічі в слові «доброта».

П (природа, перлина, паросток)

Буква «П» така хороша,
Є в словах: політ, пороша,
Пісня, паросток, природа,
Перепілочка, погода.
Посміхнися, прочитай,
І пораду пам'ятай:
Доброта – душі перлина
Для дорослого й дитини!

Р (радість, ранок, роса)

На початку слова «радість»
«еР» підкреслює яскравість.
Щоби радісним був ранок,
Щоб ряснів в росі світанок,
Щоби сонячне проміння
Добрим сяйвом обігріло,
Треба лиш добро творити, –
З добротою всім дружити!

С (світло, сніжинка, серпанок)

Влітку соняшник всміхнувся
І до сонця повернувся.
Сонячне проміння сяє
Пелюстки теплом торкає.
На серпанок «еС» ця схожа,
На початку бути може:
Сніг, сніжинка, світло, сила,
Срібло, сосни, соломина…

Т (танець, молоток, доброта)

Буква «Те» – як молоточок,
«Стук-стук-стук» – заб'ю гвіздочок,
Годівничку я змайструю,
І синичок почастую
Я насінням гарбузовим,
А іще – соняшниковим.
Туп-туп-туп – синичка в танці:
Є смачний сніданок вранці!

У (Україна, голуб, дуб)

Знаєш літеру просту,
Яка зветься «буква У»?
У таких словах: цибуля,
Голуб, дуб, кожух, зозуля.
Буква слово починає
І країну називає:
Ця країна – Україна –
Рідна ненька, батьківщина!

Ф (фрукти, фіалки, фотограф)

Букву «еФ» ти, певно, знаєш,
І в словах її впізнаєш,
В найсмачнішім слові – фрукти –
З вітамінами продукти.
Нумо, фрукти споживати
І здоровими зростати!..
А фіалки – не зривати,
Краще – фотографувати!

Х (птах, хата, дах)

Ручки – вгору, ніжки – в боки,
Та не зробить ані кроку.
Це така в нас буква «Ха»,
В словах: «хата», «хліб», «вільха».
«Хрущ», «хом'як», «хороший», «дах»,
«Хвоя», «хвіст», «хвилина», «птах»,
В казці «Муха-цокотуха»,
Яку діти люблять слухать.

Ц (цапок, горобець, стрибунець)

Буква «Це» звук позначає –
[ Ц ], а ми його вже знаєм:
Цвірінькає горобець,
Ну, а коник стрибунець
Цокотить, жує травичку.
Взимку цінькає синичка,
Ось кудись побіг цапок:
«Цок-цок-цок», «цок-цок-цок»…

Ч (чорнобривці, чапля, черепаха)

На четвірочку «Че» схожа,
Починати слово може:
Чорнобривці – чорні брівки,
Кучеряві в них голівки.
Бачить чаплю черепаха –
І ховається під дахом.
На собі будинок носить,
Щоб втікать не довелося.

Ш (шовковиця, шоколад, шишка)

Буква «Ша» три ніжки має,
«Ша» слова розпочинає:
Шишка, шапка, шуба, шина,
Шоколад, шишкар, шипшина.
Із шовковим ароматом
Є вареники малятам!
Без шовковиці навряд
Буде жити шовкопряд.

Щ (щастя, щітка, щука)

Розкажу я вам, малята,
Ще про літеру «зубату»:
В слові «щука» – буква «Ща».
Щітка одяг вичища.
Ще є щітка для зубів,
Інша є для чобітків.
Своє місце буква знає,
Слово «щастя» починає.

Ю (юний, юшка, Юрчик)

Букви «І» та «О» дружили,
Й нову літеру створили –
ЇЇ звати буква «Ю»,
Вам віночок слів зів'ю:
Юрчик, Люда, Попелюшка,
Юля, люлька, юний, юшка.
В слові ніжному «люблю»
Є аж двічі буква «Ю»!

Я (сім'я, яблука, рум'яний)

Особлива буква «Я»:
Кожен з нас – це просто «я»,
Тільки треба чемним бути,
Не хвалитись, інших чути.
Рідне слово всім – «сім'я»,
В ньому – сім разів по «Я»!
Кошик яблук, сік морквяний –
Будьмо гарні та рум'яні!

ь

Я прохаю вас, малята,
І цю букву пам'ятати:
М'який знак «ь» завжди маленький,
Хоч мовчить, та веселенький.
Він пом'якшує вимову
І ніжнішим робить слово.
Щоби м'якшим став і ти,
Вчи абетку доброти!!!

"Весела Абетка" - складова великого сайту "Українське життя в Севастополі".
Ідея та наповнення - Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.